Liga.net

Орієнтоване на бізнес-аудиторію українське онлайн-медіа змінило свою редакційну політику, зосередивши всю увагу на висвітленні подій війни, й привернуло до себе увагу десятків мільйонів читачів з усієї України та за її межами.

Liganet big

«Спочатку ми були виданням для ділових людей, але 24 лютого ми змінили його спрямованість», – розповідає Юлія Банкова, головна редакторка Liga.net, у розмові з EED.

«Наших читачів цікавили тільки події війни. Будь-якої миті вони хотіли знати, що відбувається, де бомблять, хто постраждав, скільки жертв, як виїхати з країни, як перевести свій бізнес в інше місце. Коли почалося вторгнення, ми були готові вже о 5-й ранку, й одразу стали до роботи».

Цілодобове оновлення новин онлайн

Протягом перших трьох тижнів повномасштабного вторгнення Liga.net випускала короткоформатні онлайн-новини про війну. Зусилля всієї команди і волонтерів були зосереджені на цій роботі. Дехто працював з Києва, а дехто з більш безпечних місць у західній Україні або за кордоном, куди вони поїхали, рятуючись від війни. Багато хто з цих людей працював у важких фізичних і психологічних умовах.

За три тижні журналісти повернулись також і до написання довших текстів, але вони все ще працюють цілодобово, публікуючи 70-80 новин онлайн щодня, тобто один новий матеріал кожні 15 хвилин.

«Є дуже багато історій про людей, які втекли з охоплених війною територій, і ми намагаємося ці історії публікувати. Зараз ми також публікуємо статті про те, як бізнес адаптувався до війни, та про загальну економічну ситуацію в країні – про економічне відновлення, будівництво, підтримку малого та середнього бізнесу, технології – і таких тем багато», – говорить пані Юлія.

Liga.net також публікує багато роз’яснювальних статей, що стосуються понад 10 мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки та все ще перебувають в Україні. Для тих, хто, рятуючись від війни, виїхав за кордон, публікуються матеріали про те, як знайти житло, де знайти допомогу та які відбуваються зміни у законодавстві. Також Liga.net публікує статті про збройні сили та сили спеціальних операцій. Публікації видання включають і психологічні поради для людей, які дістали психологічні травми внаслідок війни.

«Є так багато речей, про які нам треба писати, але нам на це не вистачає ані часу, ані людей. Коли ви працюєте 24/7, вам потрібно багато людей. Кілька наших журналістів пішли в армію та територіальну оборону, або приєдналися до волонтерів, а дехто більше не може працювати через загальну емоційну травму. Але ми їх не кидаємо, ми продовжуємо їм платити», – говорить пані Юлія.

Величезне зростання попиту з боку читачів попри розпад моделі отримання доходів

Попит на матеріали Liga.net з боку читачів багатократно зріс, і це трапилося попри падіння доходів від реклами, які до початку повномасштабного вторгнення становили близько 80 відсотків надходжень. Грант EED зараз допомагає виданню покривати його операційні витрати.

Пані Юлія пояснює, що в Liga.net працює близько 50 журналістів і редакторів, а також невелика команда технічної підтримки, яка є надзвичайно важливою в цей час, коли всі українські ЗМІ стали мішенню для кібер-атак, і коли кількість читачів є надзвичайно велика.

Існує величезний попит на висвітлення новин від Liga.net в усій Україні, а також серед читачів в сусідній Польщі та в Росії. У березні вебсайт Liga.net мав 80 мільйонів переглядів, що значно перевищує середній показник у 15 мільйонів у попередні місяці.

На запитання, чому так багато українців покладаються на Liga.net у пошуках новин, пані Юлія пояснює, що за понад 20 років своєї роботи Liga.net завоювала репутацію авторитетного і незалежного медіа, в якому працюють незалежні та чесні журналісти. Колишній редактор видання Борис Давиденко відіграв велику роль у цій роботі.

«На відміну від багатьох інших українських ЗМІ, у власників Liga.net немає політичних амбіцій чи інтересів. Liga.net довіряють читачі, з якими ми протягом останніх років встановили налагодили дуже тісні відносини», – говорить вона.

Двомовне видання з матеріалами, що виходять тепер і англійською

Раніше видання Liga.net орієнтувалася на російськомовну читацьку аудиторію, але навесні 2021 року воно опубліковало перші україномовні статті, а з жовтня минулого року сайт став двомовним, тож усі матеріали публікуються російською та українською мовами.

Окрім того, з початком повномасштабного вторгнення команда запустила розділ, де новини онлайн доступні також і англійською, враховуючи величезний попит на новини про події в Україні на міжнародному рівні.

EED вперше надав грант Liga.net у 2020 році, коли під час пандемії коронавірусу виданння зіткнулося з проблемами, обумовленими падінням доходів від реклами. Грант EED дозволив Liga.net підтримувати високі стандарти роботи редакції новин та розробити міцну, стійку модель фінансування, яка включає варіанти передплати, членства і комерційного партнерства.

Сьогодні Liga.net відкрила безкоштовний доступ до всіх своїх публікацій. «Наш обов’язок – забезпечити доступ до своїх публікацій всім», – говорить пані Юлія.

Незважаючи на це і на певну донорську допомогу, фінансоіва ситуація Liga.net залишається нестабільною. Поки український бізнес перебуває в кризовому стані, власники видання сподіваються, що рекламу у них міг би розміщувати міжнародний бізнес. Вони також продовжують підтримувати зв’язки з українськими бізнес-партнерами, багато з яких розпочали волонтерські проєкти, працюючи на потреби фронту.

Робота журналіста під час війни

В цей час в Україні важко працювати будь-якому журналісту, і всі журналісти стикаються з постійною небезпекою під час ведення репортажів із зони бойових дій. Мало хто з журналістів Liga.net мав попередній досвід роботи військовим репортером.

«Ми не можемо просто відправляти наших журналістів у зони бойових дій. Наша турбота номер один – це їхня безпека, і ми дозволяємо їхати лише тим, хто добровільно висловлює таке бажання. Зараз важко всім, але наші журналісти продовжують працювати, зі сховищ і підвалів, а також з метро, коли не можна вийти на вулицю», – говорить вона.

Пані Юлія також визнає, що під час війни перевірити інформацію може бути складно, і це означає, що якісь історії можуть не одразу повідомлятися. «Ми чули про зґвалтування жінок, але ми не могли нічого публікувати, доки не поговорили з жертвами. І це було дуже важко», – говорить вона.

На запитання про те, як вона та її колеги знаходять сили працювати далі, пані Юлія каже, що у них немає вибору. «Ми не можемо стояти осторонь і нічого не робити. Важко не керуватися своїми емоціями, але ми намагаємося зосередитися на тому, що важливо для нашого суспільства і наших громадян. Ми повинні допомогти людям вижити. Щоб допомогти, ми повинні надати їм інформацію. Саме усвідомлення того, що те, що ми робимо, допомагає іншим, дає нам сили виконувати свою роботу», – говорить вона.