Від паралімпійської надії в плаванні до громадського активіста, який розширює можливості для людей з інвалідністю в Україні

Два роки тому Дмитро Щебетюк був рішуче налаштований на кар’єру в паралімпійському спорті. Оскільки він показував шостий результат у світовому рейтингу серед плавців своєї категорії, та на нього покладалися великі надії, його тренер сказав: Дмитро має обрати між спортивною кар’єрою та громадською діяльністю, бо не можна було займатись водночас двома справами з високою ефективністю. Він вирішив відмовитись від своїх мрій про паралімпійські медалі та зосередитись на роботі з перетворення на краще життя людей з інвалідністю в Україні.

У розмові з EED Дмитро згадує, що поштовхом до його громадської діяльності стало відвідування кафе на Хрещатику. «Я тоді тренувався п’ять днів на тиждень. У суботу в мене був вихідний, а в неділю я цілий день спав, щоб підготуватись до нового робочого тижня. Однієї суботи я хотів піти зі своєю подругою кудись попоїсти, але нікуди не міг потрапити. Я на візку, а до кожного кафе чи ресторану вели сходи. Нарешті ми знайшли суші-бар, на вході до якого було тільки три сходинки. Зі сторонньою допомогою я врешті зміг потрапити до середини», – згадує він.

Поки сиділи в кафе, у Дмитра виникла ідея: перевіряти заклади на доступність для людей на візках, а потім публікувати результати в соцмережах. Таким чином можна було б повідомляти власникам, як вони можуть зробити свої заклади доступнішими, а людей інформувати про наявність безбар’єрних локацій у їхніх містах. Від початку свого існування ініціатива обрала об’єктивно-позитивний тон висвітлення: зосереджуватись на вже зробленому, висвітлювати недоліки та пропонувати шляхи їхнього виправлення.

«Ми вирішили писати відгуки про ресторани, які відвідували, і пояснювати, як зробити їх архітектурно доступними для людей: яким має бути пандус, розмір вхідних дверей, облаштування вбиралень для людей на візках і таке інше. Ми також хотіли зробити відомими ті заклади, які вже були доступними», – згадує він.

Як він пам’ятає, спочатку багато власників ресторанів не сприймали це й питали, чому саме вони мали робити свої заклади зручними для відвідувачів на візках, якщо у них таких відвідувачів не було. Дмитро пояснював, що саме через їхню недоступність такі відвідувачі й не шли до них, бо не можуть потрапити до їхніх закладів.

Згодом він запустив сторінку на Facebook і почав щотижнево створювати жартівливі влоги, орієнтовані на свій досвід користування інвалідним візком у Києві. Ця робота призвела до створення ГО «Доступно.UA», яку зараз очолює Дмитро.

Dostupno2

Для Дмитра його робота завжди зосереджена на можливостях. «Я хочу мотивувати людей, показувати та нагадувати, що завжди знайдеться хтось, готовий їм допомогти. Я також хотів навчити людей допомагати собі й надати їм інструменти для цього», – пояснює він.

«Доступно.UA» працює над нормалізацією сприйняття людей з інвалідністю в українському суспільстві. За радянських часів такі люди були приховані від суспільства та вели здебільшого закритий спосіб життя вдома чи в установах. Команда «Доступно.UA» має намір змінити це.

Зараз громадська організація має кілька напрямків роботи. Активісти «Доступно.UA» створили відзнаку «ДоступноРекомендує» для закладів й адміністративних будівель, що є доступними для таких людей. Також вони вручають нагороду «Відкриті двері» локаціям та ініціативам, що вже створили в себе зручний простір і працюють в сфері нормалізації сприйняття людей з інвалідністю. У такий спосіб команда відзначає провідні практики доступності в Україні та заохочує інших наслідувати їм. На думку Дмитра, це є важливі інструменти публічності. Адже доступність повинна бути нормою, а не винятком.

«Ми працюємо, щоб таких людей не сприймали героями лише за те, що вони ведуть активне суспільне життя, чи жертвами через їхню інвалідність. Наша мета, щоб ці люди жили повнішим життям. Я не є героєм тільки тому, що вибираюся з дому на вулицю. Я — звичайна людина, яка виходить на прогулянку, і так вже сталося, що я пересуваюсь на візку. Я хочу, щоб суспільство зрозуміло: якщо робити міста доступними і пропонувати більше послуг, то маломобільні групи населення зможуть жити таким самим повноцінним життям, як і всі інші», – пояснює він.

Dostupno3

У межах своєї діяльності Дмитро також створив влоги, в яких він розповідає про свої подорожі Україною та Європою. Він особливо пишається своєю поїздкою Європою, яку здійснив у 2019 році з лише 100 євро в кишені. «Я відвідав 10 країн і повернувся додому з 20 євро. Я хотів показати, що все можливо. Якщо я можу подорожувати, то це може робити і будь-яка інша людина на візку», – говорить він.

Із цією ж метою «Доступно.UA» разом із сервісом секретних подорожей Secret Ticket організовували мандрівки для людей з інвалідністю. Ідея полягала в тому, що за кілька годин до відправлення люди отримують квиток до невідомого їм міста, а також мапу міста і бронювання в готелі. Все влаштовано так, що люди можуть відвідати всі туристичні визначні пам’ятки міста, як і будь-хто інший.

Також Дмитро зазначає, що доступність – це потреба не лише людей з інвалідністю. Вона зачіпає всі верстви суспільства, оскільки в певний момент свого життя кожний стикається з потребою доступної інфраструктури: від батьків із візочками до літніх людей і ветеранів війни, які отримали поранення.

«Доступно.UA» проводить широко висвітлюваний у ЗМІ щорічний Форум інклюзивності, який збирає представників громадськості, уряду та бізнесу для обговорення питань створення доступних міських просторів. Цьогорічний форум, який за часом співпав із річницею заснування «Доступно.UA», через пандемію Covid-19 проводився онлайн.

Одним із найпопулярніших проектів організації стала розробка онлайн-мапи доступності (TosMap) з переліком установ та будівель у містах по всій Україні із зазначенням їхньої доступності та наявності послуг для маломобільних груп населення. Ця карта доступності також передається через соціальні мережі та стає відомою через часті виступи Дмитра на національному телебаченні. Зазвичай він сам відвідує міста, але через локдаун у зв’язку з Covid-19 зараз цю роботу виконують регіональні активісти.

Дійсно, співпраця з іншими регіональними організаціями та активістами стає все більш важливою частиною роботи «Доступно.UA», оскільки організація прагне надихати людей по всій країні та забезпечувати доступне середовище для всіх.

Dostupno4

Зараз грант від EED підтримує «Доступно.UA» у перетворенні з переважно волонтерської групи на стійку громадську організацію. Дмитро зазначає, що період локдауну минулої весни команда провела переважно створюючи більшу кількість відео та підбиваючи підсумки своєї роботи, а також розробляючи плани на майбутнє.

Активісти «Доступно.UA» все частіше бачать ефективність своєї роботи. Три роки поспіль Дмитро входив до рейтингу «100 найвпливовіших українців» за версією журналу «Фокус» (2017-2019), а також отримав правозахисну нагороду «Human Rights Tulip» від Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Він розповідає, що після кампанії проти недоступних автобусних зупинок, проведеної в Києві в 2019 році під керівництвом «Доступно.UA», майже всі ці зупинки згодом були переобладнані. Також нещодавно Міністерство закордонних справ залучило організацію до проведення аудиту своїх будівель і створення рекомендацій з метою гарантувати їхню архітектурну доступність для всіх груп населення.

«Ми довели, що доступність можлива. Не потрібно багато бюрократичної тяганини, щоб щось сталося. Ми знаємо, що інструментом для зміни суспільства є публічність, і ми продовжимо активно висвітлювати проблеми доступності громадських місць в соціальних мережах і на телебаченні», – говорить він.

Коли його питають, то він також визнає, що не шкодує про те, що покинув свої мрії про участь в паралімпійських змаганнях. «Я отримую таку потужну енергію від того, що роблю сьогодні. Звичайно, я продовжую займатись плаванням, але тепер це просто для задоволення».