Інна Білоус – БФ «Маніфест Миру»
Добре відома в Одесі громадська активістка зараз очолює зусилля з надання гуманітарної допомоги з Румунії для свого рідного міста.
Інна Білоус – молода жінка на місії. Вона вирішила присвятити себе покращенню стандартів життя одеситів. Засновниця БФ «Маніфест Миру», створеного після Революції Гідності 2014 року, вона вже тривалий час є громадською активісткою і однією з лідерів громадського руху.
Пані Інна очолювала п’ятирічну кампанію за відновлення колись напівзруйнованого Одеського художнього музею. Вона невтомно працювала над тим, щоб одеська влада розпочала процес реформи деінституалізації, яка передбачає заміну великих інтернатних закладів як місць проживання і виховання дітей з соціально вразливих груп і забезпечення кращого догляду за ними. У період коронавірусної пандемії пані Інна стала однією з лідерок антикризової платформи громадянського суспільства і бізнесу, яка взяла ініціативу на себе і заповнила прогалини в тих питаннях, де влада не спромоглася належним чином відреагувати.
Стратегічне розташування Констанци
Пані Інна також є матір’ю трьох маленьких дітей, і через вторгнення російських військ в Україну їй довелося прийняти важке рішення залишити Україну на початку широкомасштабної війни.
«Ми виїхали з Одеси в день, коли пролунали перші вибухи. Спочатку планували поїхати до Словаччини, але коли прибули до Констанци, ми зрозуміли, що повинні залишитися тут. Констанца – це найближчий до Одеси порт. Таке його розташування має стратегічно важливе значення», – розповідає Інна Білоус про своє прибуття в румунський чорноморський порт Констанца.
Усвідомивши, що на момент її приїзду до Румунії там не працював жоден центр гуманітарної допомоги, разом з кількома друзями вона відразу ж почала збирати гуманітарну допомогу і відправляти її наземним транспортом до Одеси. Спочатку це була несистемна робота, доки люди, які брали в ній участь, не вирішили працювати разом з одного складу. Зараз вони забезпечують роботу повноцінного гуманітарного хабу в Констанці, водночас співпрацюючи у наданні допомоги з одеським бізнесом і Одеською міською радою.
Мережа українців, які працюють разом
Під час своєї попередньої адвокаційної діяльності пані Інна часто конфліктувала з міською владою. Сьогодні, коли Україна знаходиться у стані війни, Одеська міська рада тісно співпрацює з БФ «Маніфест Миру» та мережею інших партнерів, щоб забезпечити постійне надходження допомоги до міста. Пані Інна наполягає, щоб її група зберігала незалежність.
«Вони знають, що ми знаємося на логістиці і можемо доводити роботу до кінця. Вони надали нам доступ до CRM-системи Одеської міської ради для управління вимогами і поставками. Органи влади підписують експортні документи, а ми гарантуємо, що все робиться чесно і без обману. Наша команда приймає товари і сортує їх. Ми зберігаємо їх тут і разом із мережею партнерів організуємо транспортування до Одеси. Те, що ми акредитовані в Україні, є величезним плюсом, оскільки більшість наших партнерів тут не мають акредитації», – говорить вона. Фінансування від EED забезпечує поточну роботу цього центру, підтримуючи команду та загальну координаційну роботу.
«Маніфест Миру» отримує гуманітарні вантажі з усього Європейського Союзу. «Здебільшого ми отримуємо продукти харчування, засоби гігієни та медикаменти. Ми платимо за транспортування вантажів та їх зберігання, тому ми дбаємо про те, щоб нам надсилали найнеобхідніше. Минулого тижня, наприклад, виникла потреба в медичному обладнанні. На цей момент зимовий одяг ми не зберігаємо, оскільки тут нема де його зберігати. Ми відмовляємося від деяких речей, наприклад води, транспортування якої коштує дорого, а в Румунії вона набагато дешевша», – говорить вона.
Під час спілкування з EED фокус камери пані Інни зміщується і стає видно ящики з гуманітарною допомогою у складському приміщенні, які чекають на сортування, а далі стоять інші ящики, які мають бути завантажені та відправлені в Україну. Гуманітарні речі сортуються волонтерами, українськими біженцями, які, так само як і пані Інна з родиною, втекли від війни, що вирує на півдні України. «Вони хочуть чимось займатися і робити щось корисне», – говорить вона, представляючи двох усміхнених молодих жінок: Анну, яка керує робочими процесами та допомагає біженцям у місті, і Юлію, яка веде бухгалтерію та документацію.
Пані Інна розповідає, що кожного разу транспортування гуманітарних вантажів до Одеси стає дуже непростим завданням, для виконання якого залучається багато партнерів і різних транспортних засобів, що часто є результатом складних домовленостей.
Евакуація дітей з інвалідністю
БФ «Маніфест Миру» також допомагав з евакуацією біженців з Одеси та південних районів країни, зокрема дітей з інвалідністю, яких активісти переселили до медичних закладів по всій Європі.
Після кожної евакуації з Одеси команда «Маніфесту Миру» надсилає назад до міста чергову партію гуманітарних вантажів, і евакуаційні автобуси, наповнені гуманітарною допомогою, повертаються в Україну.
Вона вдячна за допомогу міській владі Констанци, яка також надає гуманітарну допомогу і сприяє евакуації біженців до Румунії.
Виклики, що чекають попереду
На жаль, з початком літа життя в Констанці стає складнішим, оскільки після двох років вимушеної коронавірусної перерви місцеві готелі готуються до відкриття туристичного сезону. Ціни на проживання в місті стрімко зростають.
«Ми тут також допомагаємо українським біженцям. Даємо їм продукти харчування та допомагаємо знайти житло. Зараз багатьом біженцям доведеться виїхати з готелів, де вони жили останні пару місяців, а ми щойно знайшли спортивний зал, який облаштовуємо як тимчасовий притулок. Місцеві бізнес-компанії подарували ліжка та матраци. У високий сезон моя сім’я також має платити до 2000 євро за оренду житла. У нас немає таких грошей, але нам конче потрібно залишатися тут», – говорить вона.
Вона визнає, що, незважаючи на свою теперішню роботу в Румунії, вона не може припинити хвилюватися про тяжке становище багатьох соціально вразливих дітей, яких на початку війни відправили з державних установ додому, оскільки реформа інтернатних закладів зупинилася. Пані Інна тривалий час веде адвокаційну кампанію, щоб змусити одеську владу впроваджувати план деінституалізації дитячих навчальних закладів інтернатного типу в рамках затвердженої в 2017 році Національної стратегії реформування системи інституційного догляду і виховання дітей. Цей план передбачає, що 3000 дітей, які перебувають в інтернатних закладах, мають бути переселені в кращі будинки з належними житловими умовами, і, що є найголовнішим, якомога менше дітей мають потрапляти до закладів інституційного догляду.
«Шкода, що нам так і не вдалося завершити процес реформи. Відсутня інформація про дітей, які проживають у сільській місцевості, де є нестача продовольства та масове безробіття. Ми намагаємося скласти список соціально вразливих сімей і вмовити місцевих жителів ділитися з ними продуктами харчування», – говорить вона.
У цій статті представлені погляди грантоотримувача. Зміст статті не обов’язково відображає офіційну позицію Європейського фонду за демократію, Європейської комісії чи будь-якої країни-члена ЄС, або іншої сторони, яка надає донорську підтримку EED.